четверг, 18 декабря 2014 г.

«Без библиотекарей нам не обойтись», — признаётся Оксана Потымко

«Без библиотекарей нам не обойтись», — признаётся Оксана Потымко, руководитель украинско-шведского проекта, призванного обеспечить украинских студентов и школьников учебной и специальной литературой в популярном во всём мире специализированном формате DAISY.

Несмотря на то, что этот проект реализуется по инициативе небольшой общественной организации, к нему уже активно подключились органы государственной власти. В рамках проекта работают как добровольцы, так и сотрудники специальных и публичных библиотек. Сотрудники "Радио ВОС" решили побеседовать с Оксаной Потымко и узнать у неё все подробности.
слушать интервью

понедельник, 15 декабря 2014 г.

Що треба начитати в Херсоні?

Перелік підручників, наданий вчителем школи №11, де вчаться діти з обмеженнями зору.





1. Науменко В. Перлинка (2-3 клас)

2. Вашуленко М. буквар 1 кл. 2013 р.

3. Чудові казочки малюкам 1 кл. 2013

4. Рівкінд Ф. Математика 1 кл. 2013 р.

5. Грузинська І. Природознавство. 1-3 кл.

6. Захарійчук М.Д. Українська мова 2-3 кл.

7. Науменко В. Літературне читання 2-3 кл.

8. Рівкінд Ф. Математика 2-3 кл.

9. Ніколаєнко О.М. Світова література 5-6 кл.

10. Заболотний О.В. Українська мова 5-6 кл

11. Тарасенкові Н.М. Математика 5-6 кл

12. Коваленко Л.Г. Українська література 5-6 кл.

13. Бойко В. Географія 6 кл

14. Костіков І.Ю. Біологія 6 кл

15. Карпюк О. Англійська мова 5-6 кл

16. Бандровський О.Г. Всесвітня історія. Історія України 6 кл.


понедельник, 8 декабря 2014 г.

Из опыта Бангладеш



The awards Vashkar has received on behalf of YPSA in recognition of their accomplishments include:
National e-Content and ICT4D Champion Award 2010 for DAISY For All in Social Inclusion and participation categories
Manthan Award South Asia, awarded for DAISY for All in Bangladesh in the e-inclusion category
Innovation Grant by Access to Information Program (a2i) of the Prime Minister Office for DAISY book Production in 2013
'Youth Solutions! Technology for Skills and Employment', 2013, World bank and Microsoft Sri Lanka
ISIF Asia award for producing accessible reading materials for grades 1-10 students with a print disability through the DAISY standard. These books are now being uploaded into Jatiyo e-Tathyakosh
The article Accessible Books Consortium: Breaking Down Barriers to Accessibility in the April 2014 WIPO Magazine includes this quote from Vashkar:
"Building capacity in Bangladesh
Thanks to funds from the Government of Australia, the ABC is training staff at Young Power in Social Action (YPSA), a non-governmental organization based in Bangladesh, in accessible format publishing technologies to expand the range of educational materials available to print disabled students at the University of Chittagong. The initiative is 'a giant leap' notes YPSA's Vashkar Bhattacharjee. 'For the first time in the history of Bangladesh, we are making study materials available in accessible format [in Bengali] for visually impaired students studying in higher secondary level,' he said. Students are also very excited about the prospect of having access to a Bengali dictionary in accessible format in the near future."
источник 

Які книги планують начитати херсонці?

(поки що надаю перелік того, про що мене повідомили колеги з міських бібліотек, а також те, що заплановано бібліотекарями ХОУНБ)

Стороженко Олекса. Скарб
Троєпольський Г. Білий Бім Чорне Вухо (українською)
ГрІн О. Червоні вітрила (українською)
Як редагувати Вікіпедію: Довідник для новачків. - Київ, 2012 - 44 с.
Паталах О. Відлуння Великого Степу.
Оленковський. Сім природних чудес Херсонщини.
Оленковський.Сім історичних чудес Херсонщини.
Бутузов А.Г. Каникулы у бабушки.
Капранови (брати). Історія самостійної України. Оповідання з історії України.
Маслова О.М. Рукописна книга.
Скороходова Ольга. Как я воспринимаю, представляю и понимаю окружающий мир.
Медіаосвіта і медіаграмотність: підручник для студентів педагогічних коледжей.
Бердников Л. Шуты и острословы (глава "Улыбка полубога")


а також ряд статей за темами "сучасне українське літературознавство", "сучасні письменники - лауреати літературних премій", докладніше повідомлю додатково.

У січні заплановано тренінги з технічної частини (робота з аудіоредакторами, диктофоном), робота з голосом, тощо, про що буде повідомлено додатково.

четверг, 6 ноября 2014 г.

Рекомендації при начитуванні книг

(фрагмент пам’ятки для слухача семінару "Сучасні інформаційні системи для українських користувачів з вадами зору: перша українська дейзі-бібліотека"

Що таке формат дейзі, в чому полягають його переваги?

«DAISY  - Digital Accessible Information System- цифрові доступні інформаційні системи) - це спеціальний формат аудіокниг, який характеризується високою отупінню стискання (на одному СД вміщується до 90 годин звучання), захистом від копіювання, і, головне, структурованою розміткою та зручною навігацією. Формат дейзі дозволяє незрячому користувачеві протягом лічених секунд знайти в аудійованій книзі потрібний розділ, параграф, сторінку, абзац, фразу і т.д.
Формат дейзі дозволяє поєднувати різні способи подання книги. Дейзі-книга може містити як звичайний текст, так і аудіодоріжку, ілюстрації, відеоряд. Приміром, начитаний диктором підручник може супроводитися повним або частковим текстом. Користувач сам обирає найбільш зручний для себе спосіб роботи з підручником.

Які рекомендації потрібно використовувати дикторові при начитуванні книги?

- перед прочитуванням книги вголос слід добре ознайомитися з нею, уважно проглянувши структуру
книги, зміст, звернувши увагу на наявність малюнків, таблиць, схем;

- начитувати книгу слід дозовано, створюючи окремі не надто тривалі за звучанням файли. Так,
оптимально начитувати підручник по параграфах, короткими паузами інтонаційно виокремлюючи виділені курсивом або жирним шрифтом підпункти. Якщо параграф охоплює 3-4 і більше сторінки, варто на початку кожної сторінки називати її порядковий номер;

- титульну сторінку потрібно начитувати окремим файлом, починаючи з назви книги або підручника, його авторів, назви видавництва, місця та дати публікації;

- зміст книги або підручника слід також виділити окремим файлом, обов'язково начитуючи всю
надруковану інформацію (знак параграфа, римську нумерацію розділів, номери сторінок);

- список рекомендованої літератури або інші додатки необхідно виділяти окремим файлом;

- не потрібно в назві файлів прописувати назви розділів або параграфів, оскільки в такому випадку підручник автоматично вибудується в алфавітному порядку. Слід просто присвоювати кожному наступному файлові наскрізну порядкову нумерацію, щоб зберегти послідовність і структуру начитаної книги (титулка - 001.mpЗ, вступ - 002.mpЗ, розділ І (параграф 1) - 003.mpЗ, розділ II (параграф 2) - 004.mp4);

- якщо в книзі трапляються малюнки, їх потрібно описати. Сміливо застосовуйте назви кольорів, слова «поглянь, подивись». Опис має бути лаконічним, але змістовним. Якщо малюнок ілюструє завдання у шкільному підручнику, слід попередньо ознайомитися з цим завданням і при описі малюнка закодувати в ньому відповіді на поставлені запитання. Проте не варто при описі малюнка пропонувати незрячій дитині повністю готові відповіді на запитання, стимулюючи її до власних висновків чи оцінок;

- при описі таблиць потрібно назвати її номер або назву, зазначити, що таблиця складається з двох або п'яти колонок, прочитати назву кожної колонки. Лише після цього слід перейти до пояснення змісту кожного рядка таблиці, щоразу називаючи номер колонки;

- поезію або художню книгу слід начитувати з відповідним емоційно-інтонаційним навантаженням в голосі;

- довідкову літературу (енциклопедії, словники тощо) при начитуванні потрібно структурувати у
файли за назвами прочитуваних термінів (напр., в енциклопедії про тварин: «лисиця» - 001.mpЗ, «слон» - 002.mpЗ, «тигр» - 003.mpЗ; в енциклопедії Українознавства: «Грушевський Михайло» - 001.mpЗ, «Перша світова війна» - 002.mpЗ, «Січові стрільці» - 003.mpЗ). Файли слід нумерувати наскрізно з метою збереження структури і послідовності друкованої книги.

Які програми і технічні засоби використовують для начитування книг?

Книги можна начитувати на цифровий диктофон або комп'ютер (ноутбук) при допомозі вмонтованого в ПК або зовнішнього мікрофона. Це може бути звичайний мікрофон для Skyрe. Проте значно кращої якості звуку можна добитися завдяки невеличкому зовнішньому мікрофону, який чіпляється до комірця на одязі диктора. Вони недорогі (до 40-50 гри) і легкі в користуванні.

Перед начитуванням на ПК потрібно інсталювати будь-яку програму для звукозапису. У мережі Інтернет можна знайти безліч безкоштовних програм для запису, набравши у пошуковій системі ключові слова «запис з мікрофона». Найбільш популярними є програми gold wave, audacity, mpЗDC220 та ін.

Де можна знайти інформацію про новітні вітчизняні розробки для незрячих?

Цікаву та корисну інформацію можна почерпнути па веб-сторінці openlife.lviv.ua, спеціально розробленій для користувачів з глибокими порушеннями зору. Тут розміщені результати багатьох унікальних проектів, вперше втілених на теренах України: мультиплікаційні та художні фільми з аудіодискрипцією (тифлокоментарем) для незрячих глядачів, озвучена абетка видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» з описами малюнків і музичним супроводом, низка іншої пізнавальної інформації про навчальні заклади для інвалідів по зору, сучасні засоби для навчання і реабілітації, можливості для реалізації творчого потенціалуё





понедельник, 3 ноября 2014 г.

Херсон долучається до створення дейзі-бібліотеки

Наприкінці жовтня Херсон теж приєднався до проекту створення української бібліотеки дейзі-книг.
Докладніше про це читайте тут:

Запрошення на семінари по дейзі-книгам

Прес-реліз

Дейзі-книжка руйнує бар’єри між зрячими і незрячими

Звертаю вашу увагу, що в цьому блозі створено нову сторінку, де викладатиметься перелік тих книг, що вже є у аудіоформаті, щоб не робити того, що вже зроблено. Трохи пізніше цей перелік буде на сайті openlife.lviv.ua, це буде першоджерело, варто туди теж заглядати.

вторник, 3 июня 2014 г.

Интервью с Оксаной Потымко (проект создания дейзи-книг)

Оксана Потымко, руководитель проекта по созданию библиотеки DAISY во Львове, рассказала об этом интереснейшем проекте в ток-шоу "Тифлочас" .

 Слушайте её интервью с 00:26:38 по 00:33:05.
http://www.radiovos.ru/getafile.php?id=1401291366068705


четверг, 22 мая 2014 г.

Публікації про DAISY у виданнях Львіської політехніки

Нещодавно повернулась зі Львова, де в програмі семінару був візит в Національній університет "Львівська політехніка". Учасники семінару отримали добірку видань університету з питань освітніх технологій для студентів з особливими потребами.
Без DAISY там ніяк, отже, рекомендую:


Н.Е.Кунанець. Інформаційно-бібліотечний супровід користувачів з особливими потребами.

На сторінках 13-16 є інформація про книги у дейзі-форматі та пристої, на яких можна слухати такі книги, а також про схеми замовлення та отримання дейзі-контенту  з бібліотеки на читацький плеєр або пристрій, що його замінює. Згадується американській. японський, корейський досвід.




Освітні інформаційні технології для незрячих та слабкозорих.

Розділ 3, с.10-16 - "Стандарт DAISY - книги, що розмовляють", а також про змішані методи для створення дейзі-книг українською мовою. Це актуально для наукової літератури, наприклад, математичної, що задіяна в освітньому процесі.


Статья об опыте Львовской политехники в создании дейзи-книг

Этой статьей со мной поделились методисты в прошлом году, была она в виде ксерокса, источник потом нашла, в формате pdf.
Я ее отсканировала, вот пришла очередь ее тут опубликовать. Ссылки не проверяла, может, и устарели.

Н. Э. Кунанец, В. И. Кут, А. Л. Лознцкий, И. В. Пасичник
Информационные ресурсы библиотекдля пользователей с ограниченными возможностями:история и перспективы.

Рассмотрены проблемы библиотечного обслуживания пользователей с ограниченными возможностями здоровья, решение которых стало возможным благодаря применению новейших информационных технологий.

Ключевые слова: библиотеки, пользователи с ограниченными возможностями, слепые, слабовидящие, глухие, глухонемые, люди с ограниченными двигательными возможностями, информационные ресурсы, «говорящие» книги, электронные книги, аудиокниги, шрифт Брайля, формат Дэйзи, Национальный университет «Львовская политехника», компьютерный тренажер украинского жестового языка.

В последнее время во многих библиотеках создаются специализированные автоматизированные рабочие места для пользователей с ограниченными возможностями здоровья (в основном для незрячих и слабовидящих людей). Некоторые аспекты библиотечного обслуживания инвалидов по зрению и дефектологического библиотековедения освещены в работах А. Е. Шапошникова [1 ]. Продолжили эти научные изыскания М П. Коновалова [2], Д. С. Жарков [3], И. Н. Зарубина [4].
В диссертации украинского библиотековеда А. В. Литвин [5] сделана попытка выявить и проанализировать проблемы организации библиотечно-информационного обеспечения незрячих и слабовидящих пользователей, однако в ней недостаточное внимание уделено применению новейших технологий в этой области. Особенности обслуживания читателей с другими недостатками здоровья изложены в работах Р. Щербан [6].
В этой статье мы рассмотрим информационные технологии, которые применяются при обслуживании пользователей с различными нарушениями здоровья.
Во Львове библиотечные учреждения для слепых появились в ХГХ в. В 1851 г. здесь было создано учебное заведение для слепых и слабовидящих, которое работало по методике французского учителя Валентина Гауи (обучение слепых детей) [7]. Много лет школа успешно функционировала. Для информационного обеспечения учебного процесса в ней создали библиотеку, фонд которой пополнялся изданиями, напечатанными специальными шрифтами. Учениками школы, а соответственно и пользователями библиотеки, были дети всего региона. Значительно позже во Львове открылась библиотека Украинского общества слепых. (Эти библиотеки работают и сегодня, но их фонды пополняются только благодаря поддержке меценатов. До 2009 г. в Украине выпускалось лишь 15 названий книг для незрячих читателей, а с июля 2009 г. из-за отсутствия средств Украинский республиканский дом звукозаписи и печати Украинского общества слепых и вовсе прекратил работу.)
Первая специальная школа для глухонемых детей открылась во Львове в 1830 г., в ней также была создана библиотека, которая играла важную роль в учебном процессе.
В современном информационном обществе, чтобы эффективно обслуживать пользователей с ограниченными возможностями здоровья, необходимо переосмыслить традиционные формы работы. Главными составляющими библиотечной поддержки становятся:
• использование определенных форм представления библиотечно-библиографической информации, от
которых зависит специфика соответствующего информационного ресурса;
• формирование технологических алгоритмов дистанциониой передачи информационного библиотечного
ресурса, созданного для каждой категории пользователей;
• разработка методических рекомендаций библиотечной поддержки и сопровождения учебного процесса лиц с ограниченными возможностями.
Эффективное библиотечное обслуживание таких пользователей предполагает создание библиотечных фондов, удовлетворяющих их специфические информационные потребности. Пользователям с недостатками зрения необходимы книги, напечатанные шрифтом Брайля, а также «говорящие» книги, изготовленные с использованием современных цифровых форматов, принятых международным консорциумом ДЭЙЗИ (DAISY).

Шведсько-український проект із створення дейзі-книг


19 травня у Львові стартував шведсько-український проект «Сучасні інформаційні системи для українських користувачів з вадами зору». Організатори планують створити в Україні аудіобібліотеку навчальної та художньої літератури у форматі «дейзі».

Проект триватиме півтора року і завершиться у грудні 2015-го, інформує прес-служба Львівської міської ради.
Формат «дейзі» має функцію навігації аудійованою книжкою. Повністю незряча людина досить швидко зможе віднайти потрібний їй розділ, параграф чи сторінку в аудіокнизі.
Над виготовленням книг у цьому форматі працюватиме група незрячих і слабозорих українців, які з’їхалися до Львова. Для них з 19 до 22 травня у місті проводитимуться заняття з вивчення методики виготовлення «дейзі»-книг, після чого група продовжить навчання у Швеції в червні цього року.
Учасники проекту до грудня 2015-го планують виготовити 2 тис позицій аудіокниг такого формату, зосереджуючи увагу на україномовній та навчальній літературі.
«Проект має на меті заснувати першу в Україні «дейзі»-бібліотеку, доступну на одному з Інтернет-ресурсів, і розпочати практичне вирішення тих освітніх проблем, які сьогодні стоять на заваді учням і студентам з глибокими ураженнями зору», - пояснила керівник шведсько-українського проекту Оксана Потимко.
Водночас ініціатори хочуть вирішити питання переходу від брайлівських до сучасних форматів підручників. Тому організатори звернулись до Міністерства освіти та науки з проханням надати електронні версії підручників для незрячих учнів середніх шкіл. Однак поки що не отримали відповіді.
Джерело: 
ZAXID.NET

Ще публікація про проект




пятница, 31 января 2014 г.

О звуковых книгах, формате DAISY и проекте DAISY on-line в России

О звуковых книгах, формате DAISY и проекте DAISY on-line в России - в подкасте "Доступность 21 век!"

AV3715.RU: Изба-читальня в 21 веке. Часть 1
Эту тему обойти было нельзя и мы её не обошли: аудиокнига в России и проект AV3715.RU... Кто, зачем, для кого, почему так, а не иначе? Почти на все вопросы не только отвечает, но и показывает Михаил Олегович Корнеев, главный технический специалист и разработчик проекта. - слушать, загрузить 

AV3715.RU: Изба-читальня в 21 веке. Часть 2
Продолжение интересной беседы с Михаилом Корнеевом о звуковых книгах, формате DAISY и технических деталях протокола DAISY on-line, человеческих привычках и особенностях взаимодействия пользователя и компьютера. - слушать, загрузить



четверг, 16 января 2014 г.

Библиотека Онлайн - самое яркое тифлособытие прошедшего года

Единственным по-настоящему ярким событием в 2013 году на русскоязычном тифлотехническом рынке является запуск сервиса Библиотека Онлайн, на базе сайта av3715.ru. Это российская версия специализированной библиотеки для незрячих с дистанционным доступом, основанным на базе протокола DAISY Online. Пока работа с данным сервисом возможна лишь с двух устройств серии PlexTalk, но можно надеяться, что их диапазон будет расширяться. К тому же планируется выпуск приложений-клиентов данной библиотеки для платформ Android и iOS. Плюс российский рынок явно начинает пробуждаться, и на нём появляются новые игроки, выводящие новые продукты, в том числе и новые плееры (источник)

Примечание: этот блог не обновлялся более полугода по разным причинам. За это время появилось много интересных материалов, достойных упоминания тут, а в нашей библиотеке чудесным образом появилось устройство PlexTalk Linio. А у меня поубавилось энтузиазма ведения блогов вообще, и этого в частности.
Это значит что? Это значит, что обновления будут, в рутинном режиме, потому что сама тема достойна сбора информации о ней. Опять получилось забежать чуть-чуть впереди паровоза, но... пусть это будет паровозик из Ромашково, который вечно вываливался из графика, и тем не менее пассажиры его распевали песни и всегда успевали :-)


Популярные сообщения