Публікації про DAISY у виданнях Львіської політехніки

Нещодавно повернулась зі Львова, де в програмі семінару був візит в Національній університет "Львівська політехніка". Учасники семінару отримали добірку видань університету з питань освітніх технологій для студентів з особливими потребами.
Без DAISY там ніяк, отже, рекомендую:

Н.Е.Кунанець. Інформаційно-бібліотечний супровід користувачів з особливими потребами.

На сторінках 13-16 є інформація про книги у дейзі-форматі та пристої, на яких можна слухати такі книги, а також про схеми замовлення та отримання дейзі-контенту  з бібліотеки на читацький плеєр або пристрій, що його замінює. Згадується американській. японський, корейський досвід.

Освітні інформаційні технології для незрячих та слабкозорих.

Розділ 3, с.10-16 - "Стандарт DAISY - книги, що розмовляють", а також про змішані методи для створення дейзі-книг українською мовою. Це актуально для наукової літератури, наприклад, математичної, що задіяна в освітньому процесі.

Статья об опыте Львовской политехники в создании дейзи-книг

Этой статьей со мной поделились методисты в прошлом году, была она в виде ксерокса, источник потом нашла, в формате pdf.

Я ее отсканировала, вот пришла очередь ее тут опубликовать. Ссылки не проверяла, может, и устарели.

Н. Э. Кунанец, В. И. Кут, А. Л. Лознцкий, И. В. Пасичник
Информационные ресурсы библиотекдля пользователей с ограниченными возможностями:история и перспективы.

Рассмотрены проблемы библиотечного обслуживания пользователей с ограниченными возможностями здоровья, решение которых стало возможным благодаря применению новейших информационных технологий.

Ключевые слова: библиотеки, пользователи с ограниченными возможностями, слепые, слабовидящие, глухие, глухонемые, люди с ограниченными двигательными возможностями, информационные ресурсы, «говорящие» книги, электронные книги, аудиокниги, шрифт Брайля, формат Дэйзи, Национальный университет «Львовская политехника», компьютерный тренажер украинского жестового языка.

В последнее время во многих библиотеках создаются специализированные автоматизированные рабочие места для пользователей с ограниченными возможностями здоровья (в основном для незрячих и слабовидящих людей). Некоторые аспекты библиотечного обслуживания инвалидов по зрению и дефектологического библиотековедения освещены в работах А. Е. Шапошникова [1 ]. Продолжили эти научные изыскания М П. Коновалова [2], Д. С. Жарков [3], И. Н. Зарубина [4].
В диссертации украинского библиотековеда А. В. Литвин [5] сделана попытка выявить и проанализировать проблемы организации библиотечно-информационного обеспечения незрячих и слабовидящих пользователей, однако в ней недостаточное внимание уделено применению новейших технологий в этой области. Особенности обслуживания читателей с другими недостатками здоровья изложены в работах Р. Щербан [6].
В этой статье мы рассмотрим информационные технологии, которые применяются при обслуживании пользователей с различными нарушениями здоровья.
Во Львове библиотечные учреждения для слепых появились в ХГХ в. В 1851 г. здесь было создано учебное заведение для слепых и слабовидящих, которое работало по методике французского учителя Валентина Гауи (обучение слепых детей) [7]. Много лет школа успешно функционировала. Для информационного обеспечения учебного процесса в ней создали библиотеку, фонд которой пополнялся изданиями, напечатанными специальными шрифтами. Учениками школы, а соответственно и пользователями библиотеки, были дети всего региона. Значительно позже во Львове открылась библиотека Украинского общества слепых. (Эти библиотеки работают и сегодня, но их фонды пополняются только благодаря поддержке меценатов. До 2009 г. в Украине выпускалось лишь 15 названий книг для незрячих читателей, а с июля 2009 г. из-за отсутствия средств Украинский республиканский дом звукозаписи и печати Украинского общества слепых и вовсе прекратил работу.)
Первая специальная школа для глухонемых детей открылась во Львове в 1830 г., в ней также была создана библиотека, которая играла важную роль в учебном процессе.
В современном информационном обществе, чтобы эффективно обслуживать пользователей с ограниченными возможностями здоровья, необходимо переосмыслить традиционные формы работы. Главными составляющими библиотечной поддержки становятся:
• использование определенных форм представления библиотечно-библиографической информации, от
которых зависит специфика соответствующего информационного ресурса;
• формирование технологических алгоритмов дистанциониой передачи информационного библиотечного
ресурса, созданного для каждой категории пользователей;
• разработка методических рекомендаций библиотечной поддержки и сопровождения учебного процесса лиц с ограниченными возможностями.
Эффективное библиотечное обслуживание таких пользователей предполагает создание библиотечных фондов, удовлетворяющих их специфические информационные потребности. Пользователям с недостатками зрения необходимы книги, напечатанные шрифтом Брайля, а также «говорящие» книги, изготовленные с использованием современных цифровых форматов, принятых международным консорциумом ДЭЙЗИ (DAISY).

Шведсько-український проект із створення дейзі-книг

19 травня у Львові стартував шведсько-український проект «Сучасні інформаційні системи для українських користувачів з вадами зору». Організатори планують створити в Україні аудіобібліотеку навчальної та художньої літератури у форматі «дейзі».

Проект триватиме півтора року і завершиться у грудні 2015-го, інформує прес-служба Львівської міської ради.
Формат «дейзі» має функцію навігації аудійованою книжкою. Повністю незряча людина досить швидко зможе віднайти потрібний їй розділ, параграф чи сторінку в аудіокнизі.
Над виготовленням книг у цьому форматі працюватиме група незрячих і слабозорих українців, які з’їхалися до Львова. Для них з 19 до 22 травня у місті проводитимуться заняття з вивчення методики виготовлення «дейзі»-книг, після чого група продовжить навчання у Швеції в червні цього року.
Учасники проекту до грудня 2015-го планують виготовити 2 тис позицій аудіокниг такого формату, зосереджуючи увагу на україномовній та навчальній літературі.
«Проект має на меті заснувати першу в Україні «дейзі»-бібліотеку, доступну на одному з Інтернет-ресурсів, і розпочати практичне вирішення тих освітніх проблем, які сьогодні стоять на заваді учням і студентам з глибокими ураженнями зору», - пояснила керівник шведсько-українського проекту Оксана Потимко.
Водночас ініціатори хочуть вирішити питання переходу від брайлівських до сучасних форматів підручників. Тому організатори звернулись до Міністерства освіти та науки з проханням надати електронні версії підручників для незрячих учнів середніх шкіл. Однак поки що не отримали відповіді.

Джерело: 

ZAXID.NET

Ще публікація про проект